четвер, 7 квітня 2016 р.

Притча про наші втрачені можливості...

Існує легенда про те, що до кожного з нас одного разу в житті приходить Бог. Причому Він може з'явитися в будь-якому образі: мокрого кошеня, старого дідуся чи жебрачки. А наша доля складеться в залежності від того, як ми поведемо себе в хвилину такої зустрічі ... А є ще й така притча.
Жив-був на світі чоловік, і було у нього три мрії: мати хорошу роботу з високим заробітком, одружитися на красивій добрій дівчині та стати відомим всьому світу.
Упродовж життя з ним траплялося чимало історій, але ми розповімо вам про три з них.
Зимовим холодним ранком юнак поспішав на співбесіду до відомої компанії. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти квартал. Раптом прямо перед ним послизнувся і впав незнайомий літній чоловік. Наш герой подивився на нього, подумав, що той п'яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії тоді його так і не взяли.
Літнім теплим вечором чоловік прогулювався містом. Помітивши кілька вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися. Наш знайомий теж уже обернувся щоб йти, але хтось несміливо торкнувся його плеча. Це була головна героїня п'єси - старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але молодий чоловік навіть не захотів вести бесіду зі старою та гидливо відвернувшись, пішов додому.
Одного осіннього дощового вечора чоловік поспішав додому з дня народження якось свого знайомого. День видався важким і він мріяв скоріше прийняти ванну та заснути в теплій м'якій постелі. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки капюшон легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї в родині сталося щось жахливе, тому їй конче потрібно було поговорити з кимось. Чоловік задумався, але перед його поглядом постали ванна та ліжко, він пробурмотів, що жахливо зайнятий і поспішив до під'їзду.
Наш герой прожив цілком звичне, нещасливе життя та й помер.
Потрапивши на небеса, він зустрів свого Ангела-хранителя.
- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасливе, майже нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не збулася. Як шкода ...
- Хм ... Друже мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було всього лише раз подати руку, відкрити очі і зігріти серце.
- Про що ти?
- Пам'ятаєш чоловіка, що впав на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Той чоловік був генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар'єра. Все, що від тебе було потрібно тоді – це подати руку.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе потрібно було - це відкрити очі.
А пам'ятаєш жінку, яка плакала біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, вислухав і втішив, вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом з нею, тому, що на головній сторінці авторка вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. Все, що від тебе потрібно тоді - лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, мій друг.

А висновок? Прислухайся до світу, він пропонує безліч можливостей. А про допомогу потрібно не тільки вміти просити, а й з гідністю прийняти ...

середа, 30 березня 2016 р.

СКЛЯНКА У ПРОСТЯГНУТІЙ РУЦІ


В нашому житті дуже часто виникають такі ситуації, коли здається, що проблеми  повністю затиснули з усіх боків. В такі моменти варто згадати, що не проблеми керують нашим життям, а МИ. А для прикладу пропоную Вашій увазі сучасну притчу про наше ставлення до тих труднощів, які виникають у  житті.
Професор розпочав свій урок з того, що взяв в руку склянку з невеликою
кількістю води. Він підняв її таким чином, щоб всі його побачили, і спитав студентів:     

— Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?
   50 грам, 100 грам, 125 грам, — відповідали студенти.
   Я не дізнаюся, доки не зважу її, — сказав професор, — але моє питання таке:
що би сталося, якби я тримав би її, як зараз, на протязі кількох хвилин?
   Нічого, — сказали студенти.
   Добре, а що би сталося, якби я тримав її, як зараз, на протязі години? - спитав професор.
   Ваша рука почала би боліти, — сказав один із студентів.
   Ви праві, ну а що би відбулося, якби я тримав її цілий день?
   Ваша рука би заніміла, міг би статися параліч і довелося б поїхати до лікарні.
   Дуже добре. Але поки ми тут з вами обговорювали, чи змінилася вага склянки? — запитав професор.
   Ні.
   А що заставляє боліти руку і викликає м'язеві спазми?
Студенти задумалися.
   Що мені потрібно зробити, щоб цю ситуацію виправити? — знову спитав професор.
   Поставте склянку, — сказав один студент.
   Точно! — сказав професор. — 3 життєвими проблемами завжди так. Тільки подумай про них кілька хвилин і вони вже з тобою. Подумаєш про них довше, і вони почнуть докучати. Якщо думати ще довше, вони тебе паралізують. Ти нічого не можеш зробити.
Важливо думати про проблеми в житті, але ще важливіше вміти відкласти їх: на кінець робочого дня, на наступний день. Так ти не стомлюєшся, прокидаєшся кожного дня свіжим і сильним. І ти можеш керувати будь-якою проблемою, будь-яким викликом, що зустрічається на твоєму шляху.

вівторок, 23 лютого 2016 р.

Кожен новий день - це Божий дар для тебе, а те, що ти робиш з цим днем - це дар для Нього.

понеділок, 28 грудня 2015 р.

Зміни на краще

Напередодні Нового року так хочеться вірити у зміни на краще. А якщо замислитись: що ж таке ці зміни на краще?

Притча про зміни

Якось приходить до батька молода дівчина і каже:
— Тату, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил… Що мені робити?
Батько замість відповіді поставив на вогонь 3 однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав кави. Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце і налив у чашку каву з 3-ї каструлі.
— Що змінилося? — Запитав він свою дочку.
— Яйце і морква зварилися, а кава розчинилася у воді — відповіла вона.
— Ні, доню, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися: тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і податливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин — окропу. Так і люди — сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють…
— А кава? — Запитала дочка.
— О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилася в новому ворожому середовищі і змінила його, перетворивши окріп у чудовий ароматний напій.


Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин — вони змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання із ситуації.

неділя, 13 грудня 2015 р.

ДЗВІНОК ВІД БОГА...

Як часто в житті нам необхідно відчувати підтримку. Притча "Дзвінок від Бога" нам ще раз підтверджує, що ми інколи не залишаємось на самоті із своїми проблемами..
Одного разу в суботу, перед тим, як йти додому, священик вирішив зателефонувати своїй дружині. Було вже майже 10 вечора, але дружина не брала трубку. Чоловік довго чекав, але дружина так і не підійшла до телефону. Через деякий час він знову набрав домашній номер, і дружина відразу ж відповіла. Священик запитав, чому дружина так довго не піднімала трубку, коли він дзвонив перший раз, але вона відповіла, що ніякого дзвінка раніше не було.
Цей випадок був би забутий, якби в понеділок у церкві в кабінеті священика не пролунав телефонний дзвінок. Той, хто дзвонив чоловік, говорив про якийсь дзвінок з цього номера в суботу ввечері. Священик довго не міг зрозуміти, про що йде мова. Тоді чоловік сказав:
– Телефон дзвонив і дзвонив, а я не відповідав...
Священик, згадавши що сталося з ним, вибачився за те, що потурбував цього чоловіка, пояснивши, що хотів подзвонити додому, але, мабуть, набрав невірний номер. Тоді чоловік сказав:
– Дозвольте мені розповісти, що тоді сталося. Бачите, у суботу ввечері я зібрався покінчити з життям. І перед тим, як зробити намічене, я звернувся до Бога, сказавши, що якщо Він є, якщо Він чує мене і якщо Він не хоче, щоб я це зробив, то нехай подасть мені знак. І якраз у цей момент у мене задзвонив телефон. Я підійшов до апарата і побачив на табло напис: «Господь Всемогутній ...» (Almighty God). Я дивився на телефон і не смів підняти трубку.
Церква, в якій служив священик, називалася Оселя Господа Всемогутнього (Almighty God Tabernacle).
Досить часто і в нашому житті, якщо ми надумаємо вчинити гріх, то Господь всіма силами обсавин старається відвести нас від цього гріха, але якщо ми вперто продовжуємо рухатись в напрямку гріха, то Господь уступає нашій вільній волі.

Ще раз про переваги і недоліки...Як навчитись позитивно мислити

Одного разу вчитель показав своїм учням аркуш чистого паперу, в середині якого була чорна крапка.
- Що ви тут бачите? — Запитав вчитель.
- Крапку, — відповів один.
- Чорну крапку, — підтвердив інший.
- Жирну чорну крапку, — відповів третій.
І тоді їх улюблений учитель сів у куток і заплакав.
- Скажи нам, чому ти плачеш? — Здивувалися учні.
- Я плачу тому, що всі мої учні побачили тільки маленьку чорну крапку і ніхто з них не помітив чистого білого аркуша…
Як часто ми судимо про людину тільки за її маленькими недоліками, забуваючи про переваги, як часто критикуємо себе за щось, що не сприймаємо в собі, забуваючи про свої цінності та хороші сторони…

середа, 28 жовтня 2015 р.

Роздуми про життя

Як чудово, що у світі є люди, які мають талант передати словами те, що відчувають інші. Нещодавно прочитала книгу М.Дочинця "Світован. Штудії під небесним шатром". Мені здається, що цей твір можна розібрати на окремі цитати, кожна з яких має глибокий смисл.
"Не думаймо про тягар життя, думаймо як плисти. Риба не думає про надійність плавників і міхура. Риба пливе. Бо їй належить плисти. А нам - провадити життя у трудах і радощах.. Хто збагнув вагу життя, ціну радості, той смакує кожну мить, кожну дрібничку. Коли зіллєшся з сим світом, то зрозумієш, що ти завжди був і будеш на віки-вічні. Як і сей світ. Ти навчишся не спішити, радіти кожній хвилі проживання, як проникливій молитві, як любощам, як ковткові доброго вина, як солодким снам.. І сі хвилі будуть дедалі продовжуватися, гуснути, вливатися повнотою радості в серце. І ти зрозумієш, що вони непроминущі. Вони в тобі, а ти в них. У сьому наша вічність, невмирущість нашої душі...

Довіряй тому, що  стається з тобою, а не тому, що станеться. Думай про те, що хочеш мати, а не про те, чого не хочеш. Се зберігає і множить сили. Наша доля в Бога на колінах. Немає в Нього нічого ліпшого за наше мізерне життя"