Роздуми про життя

Як чудово, що у світі є люди, які мають талант передати словами те, що відчувають інші. Нещодавно прочитала книгу М.Дочинця "Світован. Штудії під небесним шатром". Мені здається, що цей твір можна розібрати на окремі цитати, кожна з яких має глибокий смисл.
"Не думаймо про тягар життя, думаймо як плисти. Риба не думає про надійність плавників і міхура. Риба пливе. Бо їй належить плисти. А нам - провадити життя у трудах і радощах.. Хто збагнув вагу життя, ціну радості, той смакує кожну мить, кожну дрібничку. Коли зіллєшся з сим світом, то зрозумієш, що ти завжди був і будеш на віки-вічні. Як і сей світ. Ти навчишся не спішити, радіти кожній хвилі проживання, як проникливій молитві, як любощам, як ковткові доброго вина, як солодким снам.. І сі хвилі будуть дедалі продовжуватися, гуснути, вливатися повнотою радості в серце. І ти зрозумієш, що вони непроминущі. Вони в тобі, а ти в них. У сьому наша вічність, невмирущість нашої душі...

Довіряй тому, що  стається з тобою, а не тому, що станеться. Думай про те, що хочеш мати, а не про те, чого не хочеш. Се зберігає і множить сили. Наша доля в Бога на колінах. Немає в Нього нічого ліпшого за наше мізерне життя"