четвер, 7 квітня 2016 р.

Притча про наші втрачені можливості...

Існує легенда про те, що до кожного з нас одного разу в житті приходить Бог. Причому Він може з'явитися в будь-якому образі: мокрого кошеня, старого дідуся чи жебрачки. А наша доля складеться в залежності від того, як ми поведемо себе в хвилину такої зустрічі ... А є ще й така притча.
Жив-був на світі чоловік, і було у нього три мрії: мати хорошу роботу з високим заробітком, одружитися на красивій добрій дівчині та стати відомим всьому світу.
Упродовж життя з ним траплялося чимало історій, але ми розповімо вам про три з них.
Зимовим холодним ранком юнак поспішав на співбесіду до відомої компанії. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти квартал. Раптом прямо перед ним послизнувся і впав незнайомий літній чоловік. Наш герой подивився на нього, подумав, що той п'яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії тоді його так і не взяли.
Літнім теплим вечором чоловік прогулювався містом. Помітивши кілька вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися. Наш знайомий теж уже обернувся щоб йти, але хтось несміливо торкнувся його плеча. Це була головна героїня п'єси - старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але молодий чоловік навіть не захотів вести бесіду зі старою та гидливо відвернувшись, пішов додому.
Одного осіннього дощового вечора чоловік поспішав додому з дня народження якось свого знайомого. День видався важким і він мріяв скоріше прийняти ванну та заснути в теплій м'якій постелі. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки капюшон легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї в родині сталося щось жахливе, тому їй конче потрібно було поговорити з кимось. Чоловік задумався, але перед його поглядом постали ванна та ліжко, він пробурмотів, що жахливо зайнятий і поспішив до під'їзду.
Наш герой прожив цілком звичне, нещасливе життя та й помер.
Потрапивши на небеса, він зустрів свого Ангела-хранителя.
- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасливе, майже нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не збулася. Як шкода ...
- Хм ... Друже мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було всього лише раз подати руку, відкрити очі і зігріти серце.
- Про що ти?
- Пам'ятаєш чоловіка, що впав на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Той чоловік був генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар'єра. Все, що від тебе було потрібно тоді – це подати руку.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе потрібно було - це відкрити очі.
А пам'ятаєш жінку, яка плакала біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, вислухав і втішив, вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом з нею, тому, що на головній сторінці авторка вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. Все, що від тебе потрібно тоді - лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, мій друг.

А висновок? Прислухайся до світу, він пропонує безліч можливостей. А про допомогу потрібно не тільки вміти просити, а й з гідністю прийняти ...

середа, 30 березня 2016 р.

СКЛЯНКА У ПРОСТЯГНУТІЙ РУЦІ


В нашому житті дуже часто виникають такі ситуації, коли здається, що проблеми  повністю затиснули з усіх боків. В такі моменти варто згадати, що не проблеми керують нашим життям, а МИ. А для прикладу пропоную Вашій увазі сучасну притчу про наше ставлення до тих труднощів, які виникають у  житті.
Професор розпочав свій урок з того, що взяв в руку склянку з невеликою
кількістю води. Він підняв її таким чином, щоб всі його побачили, і спитав студентів:     

— Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?
   50 грам, 100 грам, 125 грам, — відповідали студенти.
   Я не дізнаюся, доки не зважу її, — сказав професор, — але моє питання таке:
що би сталося, якби я тримав би її, як зараз, на протязі кількох хвилин?
   Нічого, — сказали студенти.
   Добре, а що би сталося, якби я тримав її, як зараз, на протязі години? - спитав професор.
   Ваша рука почала би боліти, — сказав один із студентів.
   Ви праві, ну а що би відбулося, якби я тримав її цілий день?
   Ваша рука би заніміла, міг би статися параліч і довелося б поїхати до лікарні.
   Дуже добре. Але поки ми тут з вами обговорювали, чи змінилася вага склянки? — запитав професор.
   Ні.
   А що заставляє боліти руку і викликає м'язеві спазми?
Студенти задумалися.
   Що мені потрібно зробити, щоб цю ситуацію виправити? — знову спитав професор.
   Поставте склянку, — сказав один студент.
   Точно! — сказав професор. — 3 життєвими проблемами завжди так. Тільки подумай про них кілька хвилин і вони вже з тобою. Подумаєш про них довше, і вони почнуть докучати. Якщо думати ще довше, вони тебе паралізують. Ти нічого не можеш зробити.
Важливо думати про проблеми в житті, але ще важливіше вміти відкласти їх: на кінець робочого дня, на наступний день. Так ти не стомлюєшся, прокидаєшся кожного дня свіжим і сильним. І ти можеш керувати будь-якою проблемою, будь-яким викликом, що зустрічається на твоєму шляху.

вівторок, 23 лютого 2016 р.

Кожен новий день - це Божий дар для тебе, а те, що ти робиш з цим днем - це дар для Нього.